PON

Passive optical network - технологія пасивних оптичних мереж.
Основна ідея архітектури PON — використання лише одного модуля в OLT (optical line terminal) для передачі інформації безлічі абонентських пристроїв ONT (optical network terminal), які називаються ONU (optical network unit) і прийому інформації від них.
Між OLT І ONT створюється пасивна оптична мережа за рахунок розгалужувачів (сплітерів), яка має топологію дерева.
Розподілена мережа доступу PON, заснована на деревоподібній волоконно-кабельній архітектурі з пасивними оптичними розгалужувачими на вузлах, досить економічний спосіб забезпечити широкосмугову передачу інформації. При цьому архітектура PON володіє необхідною ефективністю нарощування і вузлів мережі, і пропускної здатності, залежно від поточних та майбутніх потреб абонентів.
Число абонентських ONT, підключених до одного OLT, може бути настільки великим, наскільки дозволяє бюджет потужності і максимальна швидкість приймально-передавальної апаратури.

Перевагами даної технології є:

• відсутність проміжних активних вузлів; 
• економія оптичних приймачів в центральному вузлі; 
• економія волокон; 
• легкість підключення нових абонентів та зручність обслуговування.

До недоліку можна віднести підвищену складність технології PON та неможливість резервування в найпростішій топології дерева.

Завдання 1:

Підключити два під'їзди, в яких перебуває 40 користувачів до мережі Інтеренет, використовуючи технологію пасивних мереж.

ONT ми створимо з двох світчів. Під'єднаємо всі комп'ютери мережі до ONT витою парою. Потім ONT будуть підключені до сплітера, який у свою чергу під'єднується до світча, що виконує роль OLT. До OLT на стороні провайдера має бути під'єднано роутер, за допомогою якого буде реалізовано DHCP.

Завдання 2:

Організувати доступ до мережі Інтернет підприємства зі 180-ма користувачами.

Принцип побудови даного завдання такий же як і попереднього і відрізняється лише кількістю абонентів.